Пошук статті
|
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 22 КількістьЗа місяць : 1106 статей : 1008 |
Кровицька Аполлонія Антонівна
Кровицька Аполлонія Антонівна [в дівоцтві Лавренайте (Lavrenaite) 21.02.1901, м. Поневеж Ковенської губ. Російської імперії, нині м. Паневежис Литовської Республіки – 29.01.1981, Москва] – радянський бібліотечний діяч, організатор бібліотечної справи в УРСР та РРФСР. Народилась у багатодітній сім’ї залізничника литовця Антанаса Лавренаса та пралі-надомниці. Після закінчення 4-річної початкової школи була прийнята в гімназію на навчання державним коштом. У 1915 р. під час наступу німецьких військ сім’я евакуювалась під Петроград у м. Тихвін; тоді ж батько і два брати загинули унаслідок влучання німецького снаряду в товарний потяг. У Тихвині завдяки допомозі благодійного товариства закінчила гімназію (1918). Згодом, рятуючись від голоду, переїхала до матері у м. Котельнич В’ятської губ. З 1920 р. пов’язала своє життя з бібліотечною справою. Працювала бібліотечним інспектором Котельницького повітового відділу народної освіти В’ятської губернії, з 1924 по 1927 рр. – інспектором бібліотек губернського відділу народної освіти. У 1928–1931 рр. навчалася на бібліотечному відділенні позашкільного факультету академії комуністичного виховання ім. Н. К. Крупської (нині Московський державний інститут культури). Ще до закінчення навчання працювала заступником директора Інституту бібліотекознавства при Публічній бібліотеці СРСР ім. В. І. Леніна (нині Російська державна бібліотека), керувала бібліотечною групою відділу культури ВЦРПС. Вчителями А. Кровицької і колегами по роботі були авторитетні на той час організатори радянської бібліотечної справи Г. Дерман, Г. Кравченко, Н. Крупська, М. Смушкова та ін. Брала участь у підготовці збірника «Материалы к планированию библиотечной работы», під загальною редакцією М. Сафонова (1934), в якому викладено основні принципи планування бібліотечної мережі в цілому і діяльності книгозбірні зокрема. Ці принципи лягли в основу розгортання бібліотечного будівництва в СРСР. У кінці 1933 р., у зв’язку з переведенням чоловіка – Г. Кровицького – на відповідальну партійну роботу в Україну, родина переїхала до тогочасної столиці УСРР Харкова, де з січня по вересень 1934 р. А. Кровицька працювала заступником завідувача відділу культури Всеукраїнської ради професійних спілок. Брала активну участь у формуванні бібліотек при новозбудованих будинках культури у містах і селищах Донбасу. З перенесенням 1934 р. столиці УСРР до Києва, туди були переміщені й сім’ї урядовців, включаючи Кровицьких. У вересні 1934 р. – грудні 1935 р. А. Кровицька працювала директором Київської обласної бібліотеки ім. ВКП(б) (нині – Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого). За короткий час домоглася поліпшення в роботі книгозбірні як установи обласного рівня, методичного центру для книгозбірень Київщини, вдосконалення її каталогів, продуманого оновлення інтер’єру приміщень, активізації діяльності партійного і комсомольського осередків. Згодом на посаді начальника Управління бібліотек Наркомосу УСРР займалася справою організації і розгортання бібліотечної справи в усіх регіонах республіки. Член редакційної колегії журналу «Красный библиотекарь» (1932–1934). У 1935–1936 рр. одночасно з керівною бібліотечною роботою – відповідальний редактор часопису «Бібліотека у соціалістичному будівництві». Автор низки статей з питань методики і практики бібліотечної роботи: про планування роботи профспілкових книгозбірень, пропаганду марксистсько-ленінської літератури, ідеологічну роботу в масах, підготовку бібліотечних кадрів та ін. У співавторстві з С. Комським видала збірку статей «На допомогу бібліотекареві» (1936), де висвітлено питання організації і планування роботи бібліотек, масової роботи і керівництва читанням, техніки бібліотечної роботи тощо. Збірку, насамперед, було адресовано сільським бібліотекарям для допомоги в їх повсякденній роботі. Сім’я Кровицьких стала жертвою сталінського терору. У 1936 р. був заарештований і розстріляний у Москві чоловік, Г. Кровицький (до арешту обіймав посаду завідувача відділу науки ЦК КП(б)У, опікувався також культурою, фізичною культурою і спортом; реабілітований у 1955 р.). А. Кровицьку в січні 1937 р. звільнили з посади начальника Управління бібліотек Наркомосу УСРР як члена сім’ї «ворога народу» і позбавили партквитка. Після повернення до Москви була заарештована. За вироком суду відбувала 8-річне покарання у виправно-трудових таборах в Сибіру, а її двоє синів опинились у дитячому будинку в Саратові. Після звільнення у жовтні 1945 р. А. Кровицька з молодшим сином, офіцером-фронтовиком (старший загинув у 1945 р.) змінила кілька гарнізонів, останній з яких базувався у м. Калінінграді (Кенігсберзі). Протягом 1948–1958 рр. працювала у Калінінградській обласній бібліотеці: спершу методистом, згодом – завідувачем методико-бібліографічного відділу; керувала бібліотечним учнівством при бібліотеці; створювала її довідково-бібліографічний апарат. Займалася формуванням мережі районних і сільських бібліотек на теренах колишньої Пруссії (загалом 153 книгозбірні) та підготовкою кадрів для них. Автор низки бібліографічних покажчиків і рекомендаційних списків літератури. У 1958 р. очолила книгозбірню Московського вищого технічного училища рибного господарства, яке на той час переїхало до Калінінграда. За час директорства зуміла перетворити бібліотеку інституту на другу в області за обсягом фондів (понад 450 тис. документів), а за їх обертаністю – на першу. Була членом вченої ради інституту, головою бібліотечної секції міжвідомчої бібліотечної ради Калінінградського облвиконкому, викладачем навчально-консультаційного пункту Ленінградського державного бібліотечного інституту ім. Н. К. Крупської (нині Санкт-Петербурзький державний інститут культури), де вела курс загальної бібліографії. Реабілітована Військовою колегією Верховного Суду СРСР у 1956 р. і поновлена у лавах КПРС. Пенсіонер союзного значення з 1956 р. Нагороджена орденом «Знак Пошани» (1967), медалями «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна», «Ветеран праці», іншими відзнаками.
Твори
Культурническая программа подготовки кадров / А. Кровицкая // Красный библиотекарь. – 1931. – № 7. – С. 53–58; Библиотеки в борьбе за выполнение постановления ЦК ВКП(б) о начальной и средней школе / А. Кровицкая // Красный библиотекарь. – 1931. – № 11. – С. 6–8; На новом революционном подъеме / А. Кровицкая // Красный библиотекарь. – 1931. – № 7. – С. 9–11; Работа профсоюзных библиотек / А. Кровицкая // Красный библиотекарь. – 1933. – № 4. – С. 12–14; Материалы к планированию библиотечной работы / Под общ. ред. М. П. Сафонова; Науч.-иссл. ин-т библиотековедения при Публичной б-ке СССР им. В. И. Ленина. – Москва ; Ленинград : Гос. соц.-экон. изд-во, 1934. – 64 с.; Джерела
Літопис Національної парламентської бібліотеки України. Ч. 2 : Березень 1917 – 1943 р. / [Гапченко П. Б., Зворський С. Л.]; Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2001. – 183 с., іл. – Про А. Кровицьку: с. 99–110, 122. Кровицька Апполонія Антонівна // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. –1941 р. : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – С. 239–240. ———————————————— Кровицкая Аполлония Антоновна (1901–1981) // Мемориальный музей «Следственная тюрьма НКВД»
Зворський Сергій Леонідович Кровицький Юрій Григорович Статтю створено : 29.12.2016 Останній раз редаговано : 08.02.2021 |
||